+38 (044) 338-28-27  
+38 (067) 306-58-52
info@ndlse.com.ua
пн.– пт. з 9:00 до 18:00

ЯЗЫК САЙТА          

РУССКИЙ
УКРАИНСКИЙ

Экспертизы

          Особливості призначення, підготовки та оформлення матеріалів для проведення судово-почеркознавчих експертиз.

          Для того, щоб виявити основні проблемні питання, які виникають в ході призначення, підготовки та оформлення матеріалів для проведення судово-почеркознавчих експертиз, насамперед, була вивчена та проаналізована література загальнотеоретичного та процесуального характеру, і вибірково проаналізовано понад 200 архівних проваджень, що зберігаються в експертних установах міста Києва , вивчена практика участі експертів - почеркознавців в судових засіданнях.

           Згідно чинного законодавства призначення судово-почеркознавчої експертизи слідчим /суддею/ повинно бути процесуально оформлено.

           Юридичною підставою для проведення судово-почеркознавчої експертизи є процесуальний документ - постанова слідчого або ухвала суду про призначення цієї експертизи, яка викладається в певній послідовності, визначеній законодавцем.

           Постанова /ухвала/ про призначення судово-почеркознавчої експертизи повинна бути складена як окремий процесуальний документ з наведеними в ній мотивами прийнятого рішення про призначення цієї експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета експертизи.

           У вступній частині постанови /ухвали/ слідчого /суду/ про призначення експертизи повинні бути вказані місце і час складання, посада і прізвище слідчого /судді/, що виніс процесуальний документ, найменування справи, що розглядається.uxvala

           Описова частина постанови /ухвали/ слідчого /суду/ повинна містити підстави для призначення експертизи та обґрунтування необхідності проведення цієї експертизи Постанова /ухвала/ повинна бути вмотивованою /в ній викладаються основні обставини, які потребують необхідність використання спеціальних знань в галузі почеркознавстві та вказується мета дослідження/.

            При призначенні повторної, додаткової експертизи в описовій частині постанови /ухвали/ вказується: коли, де, і ким буда проведена первинна експертиза та її висновки. У випадку, коли проводилось декілька експертиз, то вказуються всі висновки. В постанові /ухвалі/ про призначення повторної або додаткової експертизи обов`язково вказується, в чому конкретно полягає неясність, неповнота дослідження; чому слідчий /суддя/ вважає висновок первинної експертизи необґрунтованим, які обставини викликали сумнів в його правильності.

            В резолютивній частині постанови слідчого або ухвали суду про призначення експертизи вказується назва експертної установи, викладаються поставлені на вирішення експертів питання, які повинні відноситись до обставин даної справи та повинні бути конкретними та вірно сформульованими. В цій же частині вказується повний перелік документів та об`єктів, що направляються на експертизу; досліджувані об`єкти, порівняльні зразки та інші матеріали, необхідні для проведення експертизи /у випадку їх багатооб`єктності також і аркуші кримінальної, адміністративної, господарської або цивільної справи./

          До найбільш типових недоліків оформлення вступної та описової частини, які були виявлені в процесі вивчення постанов та ухвал слідчих /суддів/ про призначення судово - почеркознавчих експертиз відносяться:

          У вступній частині: - нечітке вказання судом виду експертизи, що призначається.

           В своїй практичній діяльності слідчі /судді/ не завжди чітко можуть визначити вид експертизи, яку вони призначають, відповідно до існуючої класифікації галузей знань. Так, наприклад, проаналізувавши, архівні провадження державних експертних установ, в яких містяться постанови слідчих і ухвали суду - носять такі назви: «Постанова /ухвала/», «Постанова /ухвала/ про призначення графологічної експертизи», «Постанова /ухвала/ про призначення експертизи», «Постанова /ухвала/ про призначення експертизи по документам» і т.д. В даному випадку, на наш погляд, більш коректно та для виключення помилок у визначення виду експертизи та відповідно до існуючої класифікації по галузям знань в постанові /ухвалі/ про призначення експертизи, достатньо вказати клас до якого відноситься судово-почеркознавча експертиза, а саме: «Постанова /ухвала/ про призначення криміналістичної експертизи».

       В описовій частині: - відсутність відомостей про те, що дана експертиза є комплексною, додатковою, повторною. Основні причини призначення даного виду експертизи.

      Так, наприклад, при ознайомленні експертів з ухвалою господарського міського суду у складі: судді Ковтун С.А., судді Калатай Н.Ф., судді Коротун О.М. про призначення  судово-почеркознавчої експертизи по господарській справі № 6/247/2004 року /експертне провадження № 810/, експертами – почеркознавцями було встановлено, що по даній справі була вже проведена експертиза, і експертом Н. складено висновок № 2881 за 2003 рік. Слід наголосити на тому, що в ухвалі суд чітко зазначив мотиви призначення «повторної» експертизи /за клопотанням відповідача/, але в той же час суд надав більшу кількість порівняльних зразків для дослідження, що в свою чергу призвело до зміни статусу судово-почеркознавчої експертизи з повторної на додаткову. Це обумовлено тим, що повторна експертиза буде мати статус повторної у випадку, коли ставляться ті ж самі питання, що ставились на первинну експертизу та надаються ті ж самі об`єкти і у тій самій кількості, що надавались для первинної експертизи. Крім того, зазначаємо, що рішення експертів про зміну статусу судово-почеркознавчої експертизи доцільно було б погоджувати з органом, що призначив дану експертизу, шляхом оформлення письмового клопотання з наведенням підстав, обгрунтувань та міркувань з приводу зміни статусу експертизи. І лише тоді, коли орган, що призначив експертизу надасть письмовий дозвіл, експерти мали б усі законні підстави змінювати статус призначеної експертизи.  

       Щодо проведення комісійних судово-почеркознавчих експертиз, то значна кількість експертиз дійсно проводиться комісією експертів, і для цього не завжди необхідно судді вказувати статус комісійної експертизи. Ця прерогатива, в більшості випадків, відповідно до Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145, чинна редакція, залишається за керівником експертної установи /завідувачем лабораторії/. Так, при вивченні 123 архівних проваджень було встановлено, що з них 21 експертне провадження виконано у складі комісій, тоді коли ні слідчий ні суддя не визначили ці експертизи як експертизи, які необхідно проводити комісіями експертів. Причому, у більшості випадків в комісіях приймають участь експерти з малим досвідом роботи та експерти з великим досвідом роботи, що на наш погляд є позитивною практикою для набуття досвіду експертної роботи молодими експертами - почеркознавцями.

- викладення обставин справи.

      Дійсно, описова частина постанови /ухвали/ про призначення судово-почеркознавчої експертизи повинна обов`язково містити інформацію про певні факти та обставини, справи, що розглядається, тобто її фабулу.

      При вивченні постанов та ухвал про призначення судово-почеркознавчих експертиз, слід зазначити, що у більшості випадків і слідчі і судді досить чітко викладають фабулу справи, але бувають і виключення. Так, непоодинокими є випадки, коли на адресу інституту надходять постанови /ухвали/ про призначення судово-почеркознавчої експертизи, які викладені більш ніж на 3-4 аркушах, причому фабули справ були досить великими, містили багато зайвої інформації, та певним чином не мали інформативного значення, необхідного для проведення судово-почеркознавчих експертиз, оскільки носили описово-правовий характер. Складання такого роду громіздких ухвал про призначення судово-почеркознавчих експертиз не мають сенсу ні для слідчих /суддів/, що витрачають на складання таких процесуальних документів багато часу, ні для експертів, оскільки, експерти не отримують з таких фабул необхідної інформації для проведення почеркових досліджень. 

       У Резолютивній частині: - нечітке формулювання питань /не повністю вказані ініціали фізичної особи, реквізити юридичної особи; нечітко визначені об`єкти, надані на дослідження, відсутній перелік документів, необхідних для проведення експертного дослідження і т.д./;

- невідповідність питань, що ставляться на вирішення судово-почеркознавчої експертизи;

- відсутність переліку об`єктів та матеріалу, який надано для порівняння.

  На жаль, найбільша кількість недоліків виявлена при вивчені резолютивних частин постанов /ухвал/ про призначення судово-почеркознавчих експертиз.

  Справа в тому, що питання, які виносяться на вирішення судово-почеркознавчої експертизи повинні відповідати певним вимогам, а саме:

  • на вирішення експерта повинні ставитися лише ті питання, для вирішення яких дійсно необхідні спеціальні знання в галузі судового почеркознавства;
  • питання, сформульовані в постанові /ухвалі/ про призначення експертизи, повинні, по-перше, чітко визначати задачу експерта, чітко вказувати об`єкт, що підлягає дослідженню;
  • питання не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта-почеркознавця та його компетенції;
  • питання повинні бути чіткими та виключати неоднозначне тлумачення;
  • взаємопов`язані питання викладаються в певній логічній послідовності;
  • на вирішення експерта-почеркознавця не ставляться питання довідкового характеру, які не потребують проведення дослідження; не ставляться правові питання та питання, відповідь на які не потребують спеціальних знань; питання, щодо оцінки висновків попередніх експертиз, в зв`язку з тим, що такі питання відносяться до процедури оцінки доказів, що в свою чергу не входить до компетенції експерта;
  • перелік питань повинен бути повним в тій мірі, в якій він стосується встановлення усіх необхідних обставин по справі;
  • недопустимість перекладання на експерта формулювання питань, збирання матеріалів для проведення судово-почеркознавчого дослідження.

 Крім того, на наш погляд, необхідно звернути увагу на те, що судді господарських судів в своїх ухвалах, майже завжди, зазначають наступний пункт, який в більшості випадків викладається в такій редакції: «Зобов`язати сторони надати на вимогу експертів всі документи /об`єкти/, необхідні для проведення експертизи.» . Зазначення цього пункту обумовлюється тим, що відповідно до ст.4 зі значком 3 ГПК України, судочинство у господарських судах, здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими до суду доказами.

Згідно п.4 ч.3 ст129 Конституції України та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд в свою чергу лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд за клопотанням сторін чи прокурора може витребувати їх від підприємств, організацій та посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Відповідно до ст.33 ГПК України, сторона, прокурор, які порушують  клопотання перед судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, а також підстави, з яких випливає, що ці докази має підприємство чи організація і обставини, що можуть підтвердити ці докази.

Про витребування доказів від сторони, а також від підприємств, установ, організацій, державних органів, господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження по справі або виносить ухвалу про відкладення розгляду справи.

Відповідно до Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати документи. Необхідні для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах справи неоднозначно. Відповідно до процесуального законодавства, експерт має право клопотати до суду про надання йому додаткових матеріалів.

Аналізуючи практику застосування господарськими судами господарсько-процесуальних норм, слід зазначити, що при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі у випадку призначення експертизи, судді зобов`язують сторони або інших осіб вчинити певні дії, а саме: «… подати на вимогу експертів всі документи, необхідні для проведення експертизи…». «Вимога ж експертів», відповідно до чинного законодавства, що регулює судово-експертну діяльність, може бути оформлена лише у вигляді клопотання, яке письмово заявляється експертом до органу, що призначив дану судову експертизу. Крім того, згідно Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», експерту забороняється вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи побічно зацікавлені в результатах експертизи.

         До призначення експертизи слідчий /суд/ ретельно повинен підготувати ті документи, що підлягають досліджуванню, включаючи також і підбір зразків; визначити об`єм експертизи /коло питань, що підлягають вирішенню/.pocherk 1

         На експертизу слід направляти безпосередньо досліджуваний документ. Лише у виключних випадках його копію. В постанові про призначення експертизи повинно бути вказано повне найменування досліджуваного документа, його номер, дата видачі, на чиє ім`я виданий та інші реквізити, а також повинен бути вказаний повний перелік зразків почерку /підпису/ та їх кількість.

        Дуже важливу роль в почеркознавчій експертизі відіграють надані зразки почерку, підпису. Всі зразки письма виконуються з врахуванням відповідних вимог. Зразки письма підозрюваного повинні бути надані у вигляді текстів /підписів/, виконані з мінімальним розривом в часі та відповідати досліджуваному документу по змісту, цільовому призначенню, мові та темпу письма.

        Необхідно, щоб зразки відображали всі варіанти почерку /підпису/, якими відрізняється підозрюваний виконавець.

        При експертизі підписів, виконаних від імені реально існуючих осіб, необхідно надати зразки у вигляді підписів та текстів, виконаних як самими особами, від імені яких виконані підписи, так і особою, що підозрюється у виконанні підпису. При цьому підписи підозрюваних повинні бути виконані не від свого імені, а від імені особи, чий підпис досліджується.

        Якщо підпис виконано від імені вигаданої особи, то це необхідно зазначити в постанові або ухвалі про призначення експертизи.

        Зразки почерку особи, що підозрюється в підробці документа, повинно містити прізвище, ім`я, по-батькові тієї особи, від імені якої виконується досліджуваний підпис.

        На експертизу повинні бути надані вільні зразки письма /підпису/ не менше ніж на 10-15 стандартних аркушах. При неможливості надання вільних зразків причина повинна бути вказана в постанові /ухвалі/. Треба мати на увазі, чим коротше текст, тим більше вільних зразків повинно бути надано.

         Крім вільних, необхідно надати експериментальні зразки почерку, виконані спеціально для експертизи під диктовку або самостійно в присутності слідчого /судді/.

          Експериментальні зразки виконуються за допомогою пишучого засобу того ж виду, на папері того ж сорту /по кольору, щільності, графленню, розмірам/, що було застосовано в досліджуваному документі і не менше ніж на 10-15-ти аркушах. Вони повинні містити окремі фрази, слова, що є в досліджуваному документі або у всьому досліджуваному тексті.

        Експериментальні зразки отримують таким чином. Спочатку відбирають зразки, виконані особою самостійно, після чого диктується текст досліджуваного документа.      

       Якщо немає підстав для його оголошення, диктується спеціальний текст. У будь-якому випадку пишучий повинен відобразити всі письмові знаки досліджуваного тексту.     

       На кожному зразку відмічаються умови його отримання, спосіб виконання тексту, темп виконання та інші дані.

        Експериментальні підписи виконуються на окремих аркушах по 10-15 підписів на кожному аркуші з короткими проміжками в часі. Якщо досліджуваний документ написано друкованим шрифтом або іншими стилізованим шрифтами, лівою рукою або в незвичних умовах, то крім звичайних зразків необхідно надати зразки, що відповідають досліджуваному матеріалу по формі та умовам виконання.

         Аркуші паперу з відібраними зразками почерку та підпису повинні містити надпис з прізвищем, ім`ям та по-батькові виконавця. Такий надпис завіряється особою, що призначила експертизу.

          Якщо досліджуваний документ не має заголовка, то вказується якими словами він починається і якими закінчується. Необхідно пам`ятати, що на досліджуваних документах не можна робити ніяких надписів, поміток, відмічати стрілками, підкреслювати, обводити об`єкти, що підлягають дослідженню.

        pocherk 3  Вільні зразки почерку та підпису – найбільш цінний матеріал, оскільки в них – природний, навмисно не змінений  почерк; це рукописи /тексти та підписи/, виконані до порушення кримінальної справи. Основна вимога до вільних зразків – безсумнівність їх походження, шляхом допиту особи, передбачуваного виконавця. Якщо особа, що допитується наполягає на тому, що підпис в документі належить їй, слідчим /судом/ пропонується виконати зразки підпису без пред`явлення документу.

           Рукописи /пояснення, скарги, заяви і т.п./, виконані після порушення кримінальної справи, але не з метою експертного дослідження носять назву умовно-вільні зразки. Вони відіграють роль додаткових, або при відсутності вільних та експериментальних, в окремих випадках можуть визнаватися достатніми для ідентифікації і по ним проводиться експертиза.

           На сьогоднішній день, існують елементарні правила, щодо оформлення належним чином документів, які підлягають дослідженню, що забезпечує цілісність і збереження як досліджуваних документів так і зразків. І цих правил, на наш погляд, необхідно чітко дотримуватись, як органам, що призначають судово-почеркознавчі експертизи, так і експертами, які проводять судово-почеркознавчі дослідження.

           Досліджувані документи та зразки повинні бути вкладені в спеціальні конверти, відповідні до їх розмірів. Надписи на конвертах робляться до того, як вони будуть туди покладені, після чого конверти повинні опечатуватись та скріплюватись підписом слідчого /судді/ або експерта.

           Складки на документах, можуть мати значення для вирішення питань експертами-документалістами, експертами-хіміками, наприклад встановлення давності окремих фрагментів тексту та реквізитів. Тому, якщо необхідно скласти документ, то це робиться по тим складках, які вже на ньому є.

           Не можна старі та розірвані документи наклеювати на аркуш паперу та склеювати. В таких випадках їх розміщують між двома частинами чистого прозорого скла, які обклеюються по краям.

           При упаковці документів, що направляються на експертизу або після її проведення, необхідно поміщати вкладку між ними та клапанами конверта, щоб клей не попав на документи.

           При великій кількості досліджуваних текстів та підписів необхідно їх розбивати на окремі групи і по кожній виносити окрему постанову /ухвалу/. 

Top